???? Імунна дисрегуляція лімфоцитарного типу / ALPS-like (постінфекційний, автоімунний) синдром із нейром’язовим компонентом.

Чи можливо встановити данний діагноз по такій симтоматиці, що збільшується з 24.09.2024року, а також не реагує на жодну НПЗТ та знеболення, крім опоїдних(налбуфін) та дексаметазону по 12мг.

- Тривала субфебрильна температура (37–38 °C) понад рік без виявленої інфекції.
- Хронічна слабкість, втома, зниження толерантності до фізичних навантажень.
- Коливання артеріального тиску (90/60 – 130/90 мм рт. ст.) та пульсу (55 – 95 уд/хв).

Лімфоцитарно-гематологічні прояви
- Періодичне збільшення шийних лімфовузлів.
- Лейкоцитоз із перевагою нейтрофілів, епізоди лімфопенії.
- LDH і D-димер підвищені; β₂-мікроглобулін 1,51 мг/л.
- Ревматоїдні фактори, ANA, anti-DNA — відсутні.
- Пункція кісткового мозку без патології; кров стерильна.

Неврологічно-м’язові прояви
- Наростаючий біль у нижніх кінцівках, оніміння, нестійкість ходи.
- Оніміння та набряк руки після катетеризації з повторенням через пів року.
- Не реагує на нейропатичні препарати.
- КФК — 261 Од/л (помірне підвищення).
- Помітне покращення після введення імуноглобуліну (Біовен).

Опорно-рухові зміни
- Хронічний біль у правому колінному суглобі понад рік, резистентний до НПЗЗ.
- Бурсит, м’язові болі, локальні запальні прояви без інфекційного підтвердження.
- Болі в попереку, радикулопатія на тлі остеохондрозу.

Судинно-імунні реакції
- Локальні набряки та компресія нерва після внутрішньовенних маніпуляцій.
- Підозра на гіперреактивність судинної стінки і місцеву імунну активацію.

Імунологічні особливості
- Дисбаланс CD4/CD8 (перевага CD4+), підвищені ЦІК.
- Відсутність маркерів класичних аутоімунних хвороб.
- Помірно підвищений β₂-мікроглобулін при нормальному феритині.
- Реакція на імуномодуляцію (IVIG).

Перебіг захворювання з 24.09.2024р
Жовтень–листопад (початок):
З’явилися болі в правому колінному суглобі без травми чи перевантаження. Біль поступово
посилювався, мав ниючий і запальний характер, не реагував на нестероїдні протизапальні
препарати. Ознак інфекції чи травматичного ураження не було.
Грудень–січень:
Болі в коліні зберігались, з’явилася періодична слабкість у ногах, епізоди оніміння. Почали
турбувати коливання температури тіла (до 37,5–38 °C) без ГРВІ чи застуди.
Поступово з’явилася загальна втома, сонливість, пітливість, іноді серцебиття.
Лютий:
На правому стегні утворилося щільне підшкірне утворення до 2 см (за описом – ліпома). Болісне
при натисканні, без запальних ознак на шкірі. З часом вузол зменшився і до червня повністю зник.
Березень–квітень:
Температура тіла залишалася підвищеною (37–38 °C). Аналізи показали нейтрофільний
лейкоцитоз, лімфопенію, підвищення LDH та D-димеру.
З’явився біль у поперековому відділі хребта, який поступово посилювався, супроводжувався
онімінням кінцівок і нестійкістю ходи. Неврологічна терапія (нейропатичні препарати) ефекту не
дала.
Ревматологічна патологія була виключена (негативні ревмофактори, ANA, anti-DNA).
Травень–червень:
Було проведено КТ органів черевної порожнини для виключення лімфоми — патологічних
утворень не виявлено.
Призначено антибіотикотерапію (імпінем, Vista) без клінічного ефекту.
Температура та лабораторні зміни зберігались.
Серпень–вересень:
Проведено пункцію кісткового мозку — без змін.
ФТІзіатр виключив туберкульоз.
Зберігалися симптоми втоми, субфебрилітет, болі в попереку й коліні.
Поступово наростали неврологічні прояви — слабкість у ногах, оніміння, хиткість ходи.
Жовтень (поточний рік):
Проведено лікування імуноглобуліном (Біовен). Після нього — помітне покращення координації та
сили в ногах, зникла лімфопенія, нормалізувався лейкоцитоз, проте нейтрофіли залишаються
підвищеними. LDH і D-димер — вище норми.
Періодично коливається артеріальний тиск і пульс.
З’явилося повторне збільшення шийних лімфовузлів.
КТ проведене 06.11.25 без патологій